Ось майорить одвічний Стяг
І за собою гідно кличе.
Ідуть полки за рядом ряд,
Історію сучасність пише.
Злітає в небо, мов набат,
Відвага й сила та пророча.
Гартує волю у стократ,
Веде сміливо серед ночі.
Несе печать минулих днів
І нашу мужність невгасиму.
Та вільний вітер тих степів
Й святу любов одну єдину.
Шануймо гідно вільний Стяг,
Що в Вірі й Правді нас єднає.
Здобудемо святих звитяг,
І Мир зійде над нашим краєм!
... Шануймо гідно вільний Стяг!..
Людмила Вербовецька
