Критерії оцінювання

 

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Види оцінювання та критерії, які пропонує МОН України

(нормативні документи)

 

 

✅    Закон України «Про повну загальну середню освіту»

✅   Наказ МОН від 01.04.2022 №289 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти”

           Діючими залишаються документи :

✅   Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 р. № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”

✅   Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 №329 "Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0566-11

✅    Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти" (із змінами, внесеними згідно з Наказом МОН № 1009 від 19.08.2016)

 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1222729-13/stru

✅  додаток «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи» наказ від 19.08.2016 № 1009

✅   Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 № 924 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу Нової української школи"

✅   Наказ Міністерства освіти і науки України від 27.08.2019 №1154 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу"

✅   Розроблена "Стратегія розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030 року"

        https://cutt.ly/k8xaGdp

✅   Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання учнів 1 класу від 21.05.2018 № 2.2-1250, № 2.2-1255

✅   Формувальне оцінювання https://cutt.ly/S8xswGv

✅   Оцінювання дітей з ООП  https://cutt.ly/b8xsHlk

✅   Окремо слід звернути увагу на моніторинг навчальних досягнень  http://surl.li/fdjvm

✅   Детальніше про те, яким чином зробити оцінювання більш ефективним ви зможете ознайомитися на сторінках «Абетки для директора»

✅ Також Ви можете ознайомитися із презентаціями, підготовленими спеціалістами   Управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області  щодо СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ   http://surl.li/fdjvw






Оцінювання навчальних досягнень учнів 

Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання. 

В оцінюванні навчальних досягнень учнів важливо розрізняти поточне формувальне оцінювання (оцінювання для навчання) та підсумкове оцінювання (семестрове, річне). Поточне формувальне оцінювання здійснюють з метою допомогти учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Підсумкове оцінювання здійснюють з метою отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Окрім поточного формувального та підсумкового (семестрового, річного) оцінювання, педагогічні працівники ліцею  здійснюють проміжне оцінювання результатів навчання з окремих предметів/інтегрованих курсів. Періодичність і процедури здійснення проміжного оцінювання й види діяльності, результати яких підлягають проміжному оцінюванню, визначають педагогічні працівники закладу освіти залежно від дидактичної мети та з урахуванням відповідної навчальної програми. 

 

Поточне формувальне оцінювання

Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти:

Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання. Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.

Надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності. 

Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання. 

Корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів. У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, рекомендовано використовувати інструменти з орієнтовного переліку, наведеного у Додатку [1]. 

 

Підсумкове оцінювання

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану.

Семестрове оцінювання здійснюється з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюватиметься за потреби на розсуд закладу освіти залежно від епідситуації. 

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року. 

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення. 

Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ. 

Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п. п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами). 

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам). 

Відомості, отримані під час підсумкового та у разі застосування проміжного оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем/ученицею, та коригування освітнього процесу.  

 

 Критерії та шкала оцінювання

 

Оцінювання зорієнтоване на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями критеріїв: 

розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;

комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);

планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;

рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності. 

Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем/ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання заклад освіти застосовує Орієнтовну рамку оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти (Додаток [2]) або на її основі розробляються  власні критерії та шкалу оцінювання. У пропонованій Орієнтовній рамці оцінювання навчальних досягнень навчальні досягнення учнів характеризують за чотирма рівнями: початковий, середній, достатній, високий. 

У ліцеї здійснюється підсумкове та, у разі застосування, проміжне, оцінювання результатів навчання за рівневою, 12-бальною або за власною шкалою оцінювання, затвердженою рішенням педагогічної ради, – за умови затвердження правил переведення до системи (шкали) оцінювання, визначеної законодавством. Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі / учениці в кінці навчального року, за системою (шкалою), визначеною законодавством. 

Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, прийнято рішення на педагогічній раді колективу від 30.08.2022р. протокол №1, що  у  5-му класі підсумкове та, у разі застосування, проміжне оцінювання результатів навчання учнів здійснювати за бальною шкалою, та супроводжувати вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня / учениці (а не на помилки або невдачі). При виставленні річної оцінки орієнтуватись на оцінки за І та ІІ семестр, а можливу різницю між рівнями результатів навчання у І та ІІ семестрах враховувати шляхом виставлення річної оцінки, що відповідає вищому показнику.

Якщо рівень результатів навчання учня/учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня/учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)). 

Для розроблення та/або оцінки вже розроблених власних критеріїв і шкали оцінювання заклад використовує Орієнтовні вимоги до критеріїв та шкал оцінювання (Додаток 3)

 


Додаток 1

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК

ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

 

№

Назва

Опис інструмента

1

Аналіз портфоліо

Перевірка рівня навчальних досягнень за допомогою портфоліо учня. Портфоліо – це підібрані учнем роботи із зазначенням дати, призначення яких – розповісти історію учнівських досягнень або поступу. Портфоліо зазвичай містить особисті роздуми учня з поясненнями, чому обрано ту чи ту роботу і як саме вона показує досягнення цілей навчання

2

Відповідь хором

Учні одночасно усно реагують на певну репліку. Це може бути відповідь на запитання, висловлення згоди чи незгоди із запропонованим твердженням, повторення сказаного вчителем тощо

3

Візьми і передай

Спільна групова робота, яку використовують, щоб поділитися думками або зібрати інформацію від кожного учасника групи; учні записують відповіді, потім передають вправо, додають власну відповідь на іншому аркуші і продовжують, доки їхній папірець обійде всю групу і знову повернеться до них. Потім обговорюють результати в групі

4

Внутрішнє / зовнішнє коло

Учні стають у два кола, внутрішнє та зовнішнє, обличчям одне до одного. Учні, що стоять навпроти, ставлять одне одному запитання по темі, які вони попередньо написали. Зовнішнє коло рухається і утворюються нові пари. Потім процедура повторюється

5

Газетний заголовок

Вигадайте газетний заголовок, який може бути написаний до теми, яку ми вивчаємо. Передайте основну ідею події

6

Гра в кубик

Покажіть 6 запитань до уроку. Об’єднайте учнів у групи по 4. У кожної групи є один кубик. Кожен кидає кубик та відповідає на запитання з відповідним номером. Якщо номер випав більш ніж один раз, учень може доповнити попередню відповідь або кинути кубик ще раз. Відповіді можна записувати

7

Доповни думку

Письмова перевірка розуміння стратегії, коли учні заповнюють пропуски у пропонованому твердженні

8

Есе «хвилинка»

Питання для есе на одну хвилину– це конкретне питання з орієнтацією на очікуваний(і) результат(и) навчання, на яке можна відповісти за одну-дві хвилини

9

Запис у журнал

Учні записують у свій журнал або зошит розуміння предмету, поняття або те, що вони вивчили на уроці. Вчитель переглядає записи, щоб дізнатися чи зрозумів учень певну тему, урок, поняття або вивчене

10

Записні книжки учнів

Інструмент для учнів для відстежування навчального поступу: куди я рухаюся? де я зараз? як туди дістатися?

11

Збір ідей

Учитель ставить запитання або дає завдання. Учні самостійно відповідають на аркуші паперу, зазначаючи не менше трьох думок/відповідей/тверджень. Учні, що завершили, встають. Вчитель звертається до певного учня і просить його поділитися записаними ідеями. Учні викреслюють пункти, попередньо озвучені однокласниками і сідають, коли в них а аркушах закінчилися всі записані ідеї, незалежно від того, чи вони були озвучені саме ними. Вчитель продовжує опитувати учнів, доки сядуть усі

12

З-Х-В та ЗХВ+

Учні відповідають групами, в парах або індивідуально на запитання «Що ми вже знаємо?» (З), «Що ми хотіли б дізнатися?» (Х) та «Що вже вивчили за темою?» (В). Плюс (+) просить учнів класифікувати отримані знання за допомогою концептуальної карти або наочної схеми, яка відображає ключову інформацію. Потім кожен учень записує короткий підсумок (на один абзац) про вивчене

13

Картка на вихід

Це письмові відповіді учнів на запитання на картках, які учням роздають наприкінці уроку, після завершення певного виду роботи, теми тощо

14

Концептуальна карта

Будь-яка можлива форма схематичної наочності, яка допомагає учням побачити взаємозв'язки між поняттями за допомогою побудованих схем ключових слів, що позначають такі поняття

15

Лідер за номером

Учні об’єднуються в групи по чотири і кожному члену групи присвоюється номер. Учитель ставить питання / проблему і всі чотири учні її обговорюють. Вчитель називає номер і відповідний учень у кожній групі відповідає

16

Найзаплутаніший (або найясніший) момент

Це варіант однохвилинки. Можна дати учням трохи більше часу для відповіді на запитання. Запитайте (в кінці уроку або під час паузи, яка утворилася після пояснення теми): «Який найбільш заплутаний момент» сьогоднішнього заняття?» або 

«Що вам здалося незрозумілим у понятті «_________»?

17

Перевірка неправильного розуміння

Учитель надає учням поширені або передбачувані помилкові твердження з певної теми, щодо певного принципу або процесу і запитує, чи згодні вони з цим чи ні та чому. Учні мають дати аргументовані відповіді. Перевірка неправильного розуміння може також застосовуватися у формі тесту з декількома варіантами відповіді або гри «правильно-неправильно»

18

Перефразування

Учні мають висловити власними словами основну ідею уроку чи щойно поясненої теми

19

Підбиття підсумків

Форма роздумів одразу після певного виду роботи

20

Підказка за аналогією 

Учні мають сформулювати думку на основі підказки-аналогії: 

(певне поняття, принцип або процес) ________ виглядає як _______________тому що ___________________

21

Підсумок А-Б-В

Кожному учневі в класі присвоюється окрема літера алфавіту, а він обирає слово, яке починається на цю літеру та пов'язане з вивченою темою

22

Підсумок або питання на картках

Учитель час від часу роздає картки й просить учнів писати з обох сторін за такими правилами: 

(Один бік) на підставі вивченого (теми, розділу), опишіть основну велику ідею, яку ви зрозуміли, у формі короткого висновку. 

(Другий бік) запишіть те, що ви ще не повністю зрозуміли у вигляді твердження або запитання

23

Підсумок одним реченням

Учнів просять написати підсумкове речення, яке відповідає на запитання «хто», «що», «де», «коли», «чому», «як» щодо певної теми

24

Підсумок одним словом

Учні мають обрати з-поміж наведених варіантів (або запропонувати самостійно) слово, яке найкраще підсумовує тему

25

Подумай – запиши – обговори в парі – поділися

Учні обдумують відповідь самостійно, записують її, об’єднуються в пари та обговорюють відповідь із партнерами, а потім озвучують її всьому класу

26

Подумай – розкажи в парі 

Вчитель ставить учням запитання. Учні самостійно формулюють відповіді протягом визначеного часу, потім повертаються кожен до свого партнера та надають йому відповідь. Вчитель викликає декілька пар на вибір, які озвучують свої відповіді у класі

27

Пригадай – підсумуй – запитай – пов’яжи за 2 хвилини (ППЗП2)

За дві хвилини учні повинні пригадати та назвати у правильному порядку найважливіші ідеї, отримані на попередньому занятті; за дві хвилини підсумувати ці пункти одним реченням, записати одне основне запитання, на яке вони хочуть отримати відповідь та знайти одну прив'язку цього матеріалу до основної теми предмету чи курсу

28

Рішення-рішення 

Учитель висловлює певну думку, потім просить учнів зайняти сторону, що відповідає їхній думці з цієї теми і поділитися аргументацією. Учні можуть змінювати сторону після обговорення

29

Самооцінювання

Процес, під час якого учні збирають дані про власне навчання, аналізують що саме відображує їхні успіхи в досягненні навчальних цілей та планують наступні кроки

30

Семінар за Сократом

Учні ставлять питання одне одному з певного важливого питання або теми. Питання ініціюють розмову, яка триває як серія відповідей та додаткових запитань

31

Сигнали руками

Учні на прохання вчителя показують визначені сигнали рукою, щоб повідомити про рівень розуміння певного поняття, принципу або процесу: 

«Розумію ______ і можу пояснити» 

(наприклад, великий палець вгору). 

«Ще не зовсім розумію _______» 

(наприклад, великий палець вниз). 

«Не впевнений щодо ______» 

(наприклад, помахати рукою)

32

Скажи щось

Учні по черзі обговорюють у групі певний прочитаний розділ або переглянуте відео

33

Сортування слів

Учням дають набір словникових термінів, які вони сортують за заданими або створеними ними категоріями

34

Спінер ідей

Учитель створює спінер, розділений на 4 сектори з написами «Спрогнозуй», «Поясни», «Підсумуй», «Оціни». Після пояснення нового матеріалу вчитель крутить спінер та просить учнів відповісти на запитання залежно від місця зупинки спінера. Наприклад, спінер зупиняється на секторі «Підсумуй», тоді вчитель може сказати: «Назви ключові поняття, про які щойно йшлося»

35

Спостереження 

Учитель готує протокол спостереження із переліком учнів у класі, де буде зазначено, за якими саме очікуваними результатами він буде спостерігати. Рухаючись класом, він спостерігає за учнями, коли вони працюють, і робить необхідні записи та позначки в протоколі спостереження 

36

Тестування

За допомогою тестування вчитель перевіряє опанування учнями фактичної інформації, понять. Орієнтовні типи тестових завдань:

Декілька правильних варіантів

Правильно/Неправильно

Коротка відповідь

Знайди відповідність

Розширена відповідь 

37

Трикутна призма (червоний, жовтий, зелений)

Учні дають вчителеві зворотний зв'язок, показуючи колір, що відповідає рівню розуміння

38

Усне опитування

Учитель пропонує учнями відповісти на запитання, наведені нижче:

Чим це _________схоже на/відрізняється від_________?

Які характерні риси/елементи________________?

Як іще можна показати/проілюструвати________?

У чому полягає головна ідея, ключова концепція, мораль _____________?

Як _________стосується ________________?

Які ідеї / деталі можна додати до_______________?

Наведіть приклад ___________________?

Що не так з___________________?

Який висновок ви могли б зробити з__________________?

Які висновки можна зробити з___________?

На яке питання ми намагаємося відповісти? Яку проблему ми намагаємося вирішити?

Що ви можете сказати про ____________________?

Що може статися, якщо _______________ ?

Які критерії можна взяти для оцінки ________________?

Які докази підтверджують____________________?

Як ми можемо довести / підтвердити ______________?

Як це можна розглядати з точки зору_______________?

Які альтернативи ____________________ слід розглянути?

Який підхід/стратегію ви могли б використати для _____?

39

Учнівська конференція

Бесіда з кожним учнем особисто для перевірки рівня розуміння

40

Хрестики-нулики

Набір видів роботи, з яких учні самостійно можуть обирати ті, що можуть продемонструвати їхнє розуміння теми. Набір представлений у вигляді сітки з дев'яти квадратів, схожої на дошку для гри в хрестики-нулики, можна попросити учнів обирати так, щоб зрештою закреслити «три підряд». Завдання можуть відрізнятися за змістом, процесом та результатом і можуть бути адаптовані залежно від глибини знань

41

Хто швидше?

Робота в парі – слухач і ведучий. Обидва знають категорію (тему), однак ведучий стоїть спиною до дошки / екрану. З'являються слова на задану тему, слухач дає підказки, а ведучий намагається вгадати слово. Пара, яка завершила першою, встає

42

Швидкий запис

Попросіть учнів відповісти за 2-10 хвилин на відкриті запитання або твердження

43

Шкала Лайкерта

Учитель наводить 3-5 тверджень, які явно не є істинними або помилковими, але дещо спірними. Мета полягає в тому, щоб допомогти учням подумати над текстом, а потім обговорити його з однокласниками. Наприклад, 

«Герой (ім'я) не повинен був робити (що саме).»

повністю погоджуюся         

не погоджуюся         

погоджуюся  

повністю погоджуюся

44

3-2-1

Учні виконують такі варіанти завдань, визначаючи за прочитаним текстом: 

три речі, які ви дізналися, два цікаві факти, одне питання, що залишилося;

три ключові слова, дві відмінності між _, один вплив на _;

три важливі факти, дві цікаві ідеї, одне уявлення про себе як учня;

три нові терміни, дві нові ідеї, одна річ, яку потрібно обдумати;

три питання до тексту (незнайомі слова або незрозумілі ідеї), два прогнози за текстом (що станеться далі, враховуючи вже прочитане), знайдіть один зв'язок у тексті (з тим, що ви вже знали або випробували)

45

Трихвилинна пауза

Трихвилинна пауза дає змогу учням зупинитися, обміркувати певні представлені явища та ідеї, прив'язати їх до вже наявних знань або досвіду та попросити роз'яснень.

Я змінив(ла) ставлення до....

Я більше дізнався(лася) про...

Мене здивувало...

Я почувався(лася)...

46

Є питання, в кого є відповідь?

Учитель робить два набори карток. Перший набір має запитання за певним розділом навчання. У другому наборі містяться відповіді. Учитель роздає картки з відповідями учням, а потім він або учень зачитує класу питання на картці. Всі учні перевіряють свої картки з відповідями, щоб знайти правильну

 


Додаток 2

ОРІЄНТОВНА РАМКА ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Рівні 

Категорії 

критеріїв

Початковий рівень

1 – 3 балів

Середній рівень

4 – 6 балів

Достатній рівень

7 – 9 балів

Високий рівень

10 – 12 балів

Планування та здійснення навчального пошуку, аналіз текстової та графічної інформації 

Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб:

планує й здій-снює навчаль-ний пошук;

опрацьовує текстову та/або графічну інформацію

 

Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб:

планує й здій-снює навчаль-ний пошук;

ставить запи-тання до змісту навчального матеріалу;

опрацьовує й інтерпретує текстову та/або графічну інформацію без істотних змістових і логічних неточностей

Учень/учениця самостійно або під опосередкова-ним керівництвом учителя або інших осіб:

планує й успішно здійснює навчаль-ний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом;

ставить уточню-вальні запитання;

використовує інформацію з кількох джерел; 

опрацьовує й логічно інтерпре-тує текстову та/або графічну інформацію; 

порівнює інфор-мацію з кількох джерел

Учень/учениця самостійно або під опосередкова-ним керівництвом учителя чи інших осіб:

планує й успішно здійснює навчаль-ний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом;

ставить запитання на з’ясування при-чинно-наслідко-вих зв’язків;

використовує інформацію з різних джерел;

опрацьовує й логічно інтерпре-тує текстову та/або графічну інформацію; 

аналізує й порів-нює інформацію з різних джерел;

критично оцінює надійність джере-ла й достовірність інформації

Комунікація, зокрема з вико-ристанням інформаційно-комунікаційних технологій

Учень/учениця створює корот-кі усні й пись-мові повідом-лення;

відтворює по-чуту або прочи-тану інформа-цію, допуска-ючи істотні змістові та/або логічні неточності

 

Учень/учениця створює корот-кі усні й пись-мові повідом-лення;

відтворює по-чуту або про-читану інфор-мацію без істотних змістових та/ або логічних неточностей;

презентує ре-зультати своєї навчальної діяльності

Учень/учениця створює деталізо-вані усні й пись-мові повідомлен-ня;

висловлює власну думку й наводить приклади на її підтвердження;

презентує резуль-тати навчальної діяльності, зокре-ма з використа-нням ІКТ (за умови доступно-сті)

Учень/учениця створює деталізо-вані усні й пись-мові повідомлен-ня;

висловлює й логічно обґрунто-вує власну думку, наводить прикла-ди на її підтвер-дження;

творчо презентує результати нав-чальної діяльно-сті, зокрема з ви-користанням ІКТ (за умови доступ-ності)

Виконання практичних завдань та розв’язання повсякденних проблем із застосуванням знань, що охоп-люються навчальним матеріалом

Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя або інших осіб:

виконує нав-чальну дію на рівні копіюва-ння зразка її виконання;

розпізнає, називає окремі об’єкти вивче-ння

 

 

 

Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб:

виконує нав-чальну дію із застосування знань, що охоплюються навчальним матеріалом, за зразком;

може порівня-ти окремі об’є-кти вивчення

Учень/учениця самостійно або під опосередко-ваним керівниц-твом учителя чи інших осіб:

застосовує зна-ння, що охоплю-ються навчаль-ним матеріалом, у типових ситуа-ціях на рівні свідомого вибору, а саме:

формулює про-блемні питання, пропонує можли-ві способи вико-нання завдання або розв’язання проблеми; 

складає план для виконання/

розв’язання відповідно до інструкцій та/або успішно виконує окремі етапи такого виконання/ розв’язання;

може аналізувати та порівнювати об’єкти вивчення

Учень/учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб:

застосовує знання, що охоплюються навчальним мате-ріалом, для вико-нання практичних завдань та/або розв’язання повся-кденних проблем у нетипових ситу-аціях на рівні сві-домого вибору, а саме: 

формулює про-блемні питання, висуває гіпотези;

успішно виконує завдання або роз-в’язує проблему відповідно до інструкцій;

обґрунтовує обра-ний спосіб розв’я-зання/виконання, спираючись на знання й досвід;

може класифіку-вати й узагальню-вати об'єкти ви-вчення

Рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності 

Учень/учениця розпізнає поми-лки, логічні або змістові неточ-ності в резуль-татах навчаль-ної діяльності після того, як на них вказує вчитель

 

 

Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб:

розпізнає й ви-правляє окремі помилки та робить частко-ві уточнення в результатах навчальної діяльності

Учень/учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб :

успішно виправ-ляє окремі помил-ки й робить част-кові уточнення в результатах влас-ної навчальної діяльності;

визначає окремі труднощі, що виникають у процесі власної навчально-пізна-вальної діяль-ності й можливі шляхи їх подо-лання

Учень/учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб аналізує результати власної навчальної діяльності із застосуванням критеріїв оціню-вання, успішно ви-правляє помилки й робить уточнення;

визначає труд-нощі, що вини-кають у процесі власної навчаль-но-пізнавальної діяльності, та можливі шляхи їх подолання